Цікава штука – життя. Отак ходиш вулицями цього міста, думаєш, що ж тобі потрібне для повного щастя, а тут тобі – бамц – а на тобі… Зараз у нас знову піднявся шум навколо Червоноградтеплокомуненерго. Чесно, я особисто додаю до карми одній з партій балів так сто (доведуть в четвер свою спроможність на сесії – получать ще так стопісят, а може, і більше.)
Не знаю кому і як, а мені цей шухер з концесією нагадує процес приготування борщу (можливо тому що ще мені не забулася втовкмачена в голову ще в шкільні роки проста істина світового устрою про те, що "каждая домохазяйка может управлять государством"). І, як відомо, у кожної господині - свій рецепт. Для особливих гурманів з політичними присмаками далі не буде нічого цікавого. А от жертви "опщєпіта" нехай вибачають за много букоф ;-)
Інгрідієнти: Вода (слухи, домисли, плітки, обіцянки); овочі: картопля, морква, буряк, цибуля, капуста, квасоля (персонажі, котрі думають, що найкраще знають потреби громади, декларують, що їх відстоюють) - у народі просто - депутати; спеції (сіль, перець, лавровий лист) - ті, від кількості і якості яких часто залежить самопочуття овочів; сметана - персонаж з перерахованих вище, котрий надає напускної прозорості та пухнастості окремим овочам, але найбільше - спеціям; м'ясо (добре, що в цьому випадку не гарматне) - у народі просто - народ.
Обладнання: каструля - всім відоме і не всім доступне місце з кодовою назвою "білий дім"; сковорода - найгарячіше місце у тому ж таки приміщенні (найчастіше - у найвищих кабінетах і залах); черпак - ну... обійдусь без коментарів і уточнень; ніж - спеціально навчений персонаж, що відповідає у повсякденному житті за нарізку лапші, в окремих ситуаціях - за підготовку овочів до процесу; ложка - те, чим черпають у менших дозах, але також непогано.
Алгоритм приготування: добре промите м'ясо кладемо у каструлю, заливаємо відстояною і свіжою водою, ставимо на газ. (Спочатку на вимкнуту комфорку, а тоді підключаємо газ і додаємо до максимуму). Коли м'ясо закипає і починає шумувати, знімаємо шуму і скручуємо вогонь. Отак воно собі і кипить. Тим часом чистимо овочі та нарізаємо їх. При потребі (ну, якщо не дуже піддаються первинній обробці ножем, можемо натерти на терці для гарантії приготування). Почергово закладаємо овочі у киплячий бульйон. І чекаємо якийсь час доки проварюються. Готуємо чим борщ засмажити: цибуля, томатна паста чи соус, при потребі і за смаком - сметана. Все це також додаємо у каструлю. Докидаємо спеції і доводимо до готовності.
Ось така проста штука. Що далі? А далі нас з вами нагодують цим чудо-борщем до самого не хочу…
Якщо ж серйозно.
«Концесія» – з латинської – уступка, надання окремим особам будь-яких привілей. Це похідне, первинне значення, з якого і трансформувалося сучасне:
Концесія — надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об'єктом концесії,майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.
По простому: Червоноградтеплокомуненерго – збиткове комунальне підприємство навколо якого крутяться здогадки, пропозиції, плітки. Складається враження, що не один місяць воно доводилося до банкрутства з метою подальшої передачі в чиїсь руки. Перед виборами ця тема активно обговорювалася самими працівниками, депутатами, кандидатами і тд. Потім на деякий час притихла. Тепер знову набирає обертів.
Найцікавіше (чи найстрашніше) – питання, яке є стратегічним для міста, вирішується десь і кимось.
Не маю бажання мусолити тему. Просто кілька тез щодо бачення загальної картинки.
На підставі яких заключень, досліджень концесія є єдиним правильним виходом з ситуації? Який позитивний досвід в Україні в подібних питаннях можуть навести наші прихильники концесії?
Якщо концесія має задовольнити громадські потреби, то громада мала б знати про це – логічно? А громада – це тільки ті, хто сидітиме в четвер в сесійній залі? Хто пояснить споживачу, що його чекає підвищення тарифів, відмова у продовженні актів про від’єднання, примусове підключення… І це далеко не повний перелік…
Не секретом є те, ким і під кого протягується усіма правдами і неправдами передача КП приватним структурам під соусом модернізації, вдосконалення та оптимізації. Чому в такому випадку тій же таки громаді не доводиться ПОВНА і ВИЧЕРПНА інформація? Чи це те, що не може виходити за стіни сесійної зали?
І про випадковості… Ви вірите у випадковості? Я - ні. Випадково посадовець проходить успішно конкурс і відмовляючись від його результатів, йде працювати керівником збиткового КП? Випадково кілька років підприємством керував в.о.? Випадково не доводять до споживачів інформацію про сам процес концесії та його наслідки? Випадково саме Червонограду отак шалено щастить і сюди з капіталом просто так входять концесіонери? Випадково…
От такий випадковий борщ ми з вами заварили у нашому місті… Він ще напівнедоварений, але черпак уже готовий розпочати порційну роздачу. Тільки от біда – з каструлі кришку зриває… А повар… повар десь пішов по диплом у якусь бурситету…
Немає коментарів:
Дописати коментар